ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ АНСАМБЛІ СІМДЕСЯТИХ
ВІА "КРАЯНИ"
Створений у Полтавській філармонії, вокально-інструментальний ансамбль «Краяни»(земляки) з’явився на естраді на початку 1974 року. Його перша назва «Дивертисмент». Бо музиканти саме цього гурту й склали основу ансамблю. До першого складу увійшли четверо музикантів: клавішник Володимир Ліньков, гітарист Микола Явір, басист Олександр Сіренко та ударник Олег Рагулін.
У концертах «Дивертисменту» брали участь вокалісти Тетяна та Ольга Бондарчук, а також Володимир Щербаченко. Повноправний член ансамблю – звукооператор Володимир Бовкун. У середині того ж року до них приєдналися трубач Анатолій Каляніков та саксофоніст Олег Шеременко. «Краянами» вони почали називатися десь на початку 1975 року. Згодом замість Олега Рагуліна приходить до гурту Валентин Приходько та з’являється трубач Микола Лепський – вокаліст з яскравим ліричним тенором, голос якого дав нове забарвлення звучанню «Краян».
Основу репертуару ансамблю склали естрадні обробки українських народних пісень. Багатоголосий спів, використання поліфонії і сучасний інструментальний супровід робили його звучання колоритним і неповторним, а виступи «Краян» стали вельми бажаними не тільки серед української публіки, а й на теренах усього Радянського Союзу. У серпні 1975 року «Краяни» вперше виїздять на гастролі до Чехословаччини.
Цього ж року «Краяни» знайомляться з майбутнім керівником гурту Анатолієм Пащенком. Це сталося під час гастролей у Горькому, де Анатолій навчався у консерваторії. На початку 1976-го він приїздить до Полтави на прослуховування, репетирує кілька сольних номерів програми виступів і домовляється про направлення його у Полтавську філармонію після отримання диплому консерваторії. Влітку відбувається зміна складу «Краян». Гурт залишає його лідер і керівник Володимир Ліньков і переходить до чернівецької «Червоної рути» на запрошення Софії Ротару. Анатолій Каляніков виїжджає до Кривого Рогу, а Микола Явір з Олександром Сіренком влаштовуються у ресторан «Театральний». «Краяни» ж поповнюються гітаристом з Іваново Олександром Лєбєдєм, а з Сахаліну повертається у рідну Полтаву Марк Айзікович, який стає солістом ансамблю. Анатолій Пащенко бере до рук бас-гітару.
Ось у такому складі «Краяни» існують до кінця 1977 року, здобуваючи все більше і більше своїх прихильників. Успішний виступ у Москві приносить «Краянам» славу і запрошення до співпраці з композитором Максимом Дунаєвським. Але саме це і стало причиною конфлікту музикантів з керівництвом філармонії і розколу гурту. Власне, у філармонії залишився лише Анатолій Пащенко, а решта полтавських музикантів, об’єднавшись знову з М.Явіром, О.Сіренком та запросивши з гурту «Сірена» басиста та кларнетиста Віталія Зайкова, утворили новий ВІА, який згодом назвали «Фестиваль».
1978 року у «Краян» новий склад: (на фото зліва направо) гітарист Павло Богуш, клавішник Микола Кущ, ударник Володимир Яровинський, басист Анатолій Пащенко, звукооператор Володимир Бовкун, гітарист Сергій Подворчан-Нетудихата.
Але вже наступного року «Краяни» змінилися. Замість полтавців до гурту приходять земляки Анатолія Пащенка з Іваново. Деякий час у «Краянах» грає Олександр Пащенко – брат Анатолія. У 1981-му – нові зміни і склад набуває такого вигляду:
клавішник Микола Кущ, гітарист Ігор Золотарьов, клавішник Ігор Засульський, скрипалька Ірина Цибульник, трубач і флейтист Юрій Гусєв, гітарист Андрій Бабич, ударник Сергій Ракецький, басист Анатолій Пащенко. Усі, крім Гусєва і Пащенка – полтавці.
Взимку 1982 року ці «Краяни» записують на фірмі «Мелодія» свій перший гнучкий диск-міньон, куди входять пісні: «Что тебе подарить?», «За літами», «Роксолана», «Стожари». А навесні – зйомки у музичному фільмі «Улыбки Нечипоровки».
Тоді ж, користуючись нагодою, музиканти знялися у презентаційних роликах(кліпах) з іншими піснями, у тому числі «Что тебе подарить?» (див. Відеоархів).
До кінця цього ж року склад «Краян» знов зазнає змін і вкотре починається пошук музикантів. Зрештою філармонія запрошує з Миколаєва зіграний гурт «Галактика», який вдягають у форму «Краян». Та і цим музикантам не судилося довго бути у Полтаві. Якось під час поїздки на один із концертів спалахнув автобус гастролерів. Музиканти врятувалися, але згоріли майже всі інструменти. Збитки були коштовними, а Анатолій Пащенко отримав опіки, рятуючи від вогню свою гітару. Невдовзі знову почалася міграція музикантів і до гурту потрапляють басист Микола Жовницький з Карлівки (Полтавської обл.) та гітарист-лівша зі Стрия Степан Василишин з унікальною технікою гри флажолетами.
На фото: сидять – бас-гітарист Микола Жовницький, саксофоніст Михайло Плужніков, керівник ансамблю Анатолій Пащенко; стоять – гітарист Степан Василишин, клавішник Олександр Кулабухов, директор філармонії Герман Юрченко, ударник Юрій Нечаєв, гітарист Микола Акчурін.
Наступний період «Краян» пов’язаний з поступовою заміною цих музикантів музикантами з Дніпропетровська. Спочатку до ансамблю потрапляють саксофоніст і флейтист Сергій Прокопишин, клавішник Ігор Рибальченко та гітарист Володимир Колесник, а десь з 1985 року, коли гурт залишили М.Жовницький, Ю.Нечаєв та С.Василишин, у «Краянах» грають басист Ігор Семендяєв та барабанщик Андрій Новинський.
На фото зліва направо: Ігор Семендяєв, Андрій Новинський, Анатолій Пащенко, Володимир Колесник, Ігор Рибальченко, Сергій Прокопишин.
1986 року всесоюзною фірмою "Мелодія" було випущено диск-гігант "Краян" з піснями
«Встречный ветер»(А.Пащенко - І.Лазаревський),
«Около дома»(І.Якушенко - Я.Гальперін),
«Между небом и землей»(А.Пащенко - А.Юр’єв),
"Жили-были" (І.Поклад - Ю.Рибчинський), "Ольха" (А.Зуєв - А.Поперечний), "Что тебе подарить?" (Р.Майоров - С.Аліханов, О.Жигарєв), "Приснилась мне любовь" (А.Зуєв - А.Поперечний), "Ванька-встанька" (О.Білаш - М.Биков), "В полночь" (В.Шаїнський - Л.Галковська),
«Повік не одцвіте»(О.Яворик - В.Герасимов), "Сердцу не прикажешь" (В.Громцев - Ю.Рибчинський).
Згодом І.Рибальченка змінив Сергій Мельніков (другий справа):
Таким складом «Краяни» виступали до середини 1988 року, а потім почалися нові зміни і гурт набув такого вигляду (фото): Анатолій Пащенко, Юрій Кислий(ударні), Юрій Буличов(бас-гітара), Сергій Прокопишин(сакс, флейта), Микола Біденко(фокусник), Володимир Колесник(гітара), Костянтин Назаров(клавішні – на фото відсутній).
Невдовзі до гурту був запрошений Юрій Зірка - полтавський барабанщик та гітарист з Дніпропетровська Євген Качалов. Варто сказати, що "Краяни" ще за попереднього складу почали змінювати свій репертуар від фолку до року, бо в кінці вісімдесятих у Союзі піднялася хвиля популярності року. З часом концертна програма "Краян" стала складатися лише з російськомовних пісень у стилі поп-рок. Пісні того періоду:
«Ночной мотоциклист»,
«Папа, Вовочка и рок»,
«Лес»,
«Свет на шестом этаже»
(А.Пащенко жив саме на шостому поверсі будинку).
Коли гурт залишив Сергій Прокопишин, "Краяни" набули такого вигляду (зліва направо): Юрій Буличов, Костянтин Назаров, Анатолій Пащенко, Євген Качалов, Юрій Зірка.
Цим складом "Краяни" приймають участь у молодіжній програмі союзного центрального телебачення "До 16-ти и старше", де було відзнято кілька кліпів для передачі. Та репертуар "Краян" якось під час гастролей у Галичині не дуже сподобався публіці, бо чекали від музикантів тих пісень, якими славилися "Краяни", а саме народних пісень у сучасній обробці. Це зрозуміло і керівництво філармонії, пропонувалося згадати старий репертуар, бо попереду "Краян" чекали гастролі за кордоном. Українська діаспора у США та Канаді прагнула почути рідні пісні. Та повернутися до українського репертуару цим музикантам не довелося. Майбутні гастролі за кордоном були примарними, заробітки музикантів мізерними і вони поклали заяви про звільнення.
Черговий "головний біль" для філармонії і А.Пащенка закінчився, коли у Кременчуці віднайшли музикантів для нового складу "Краян". Це був молодіжний рок-гурт "Формула-І". Якось під час рок-фестивалю, що проходив у Полтаві, музиканти "Формули-І" познайомилися з Анатолієм, який і запропонував їм роботу у філармонії. Отож, у листопаді 1989 року гітарист Сергій Старченко, бас-гітарист Олександр Козлов та барабанщик Сергій Бацман разом з Анатолієм Пащенком за один тиждень роблять концертну програму "Краян" і виїжджають на гастролі "Золотим кільцем Росії".
Повернувшись у Полтаву, А.Пащенко разом з С.Старченком їдуть у Миргород і вкотре намагаються переконати місцевого музиканта Валерія Соколика, що працював у ресторані, приєднатися до "Краян". А.Пащенко давно "поклав око" на цього клавішника, який до того ж гарно співав. Але "перетягти" його у Полтаву заважали сімейні обставини Валерія. Тепер же на радість усім В.Соколик погодився і "Краяни" отримали такого необхідного гурту клавішника.
Почалася кропітка робота з відновлення репертуару, ансамбль знову зазвучав свіжими барвами. 1990 року "Краяни" готуються відзначити 15-річчя свого існування, записують у Києві фільм з піснями, замовляють високополіграфічні афіші з новим складом. У планах гурту було багато, що мали ще зробити музиканти того року. Але тим планам не судилося здійснитися. Влітку на світанку, повертаючись з Києва з новими афішами "Краян", Анатолій Пащенко загинув у автокатастрофі...
Так, це була непоправна втрата для колективу. Розум кожного, хто знав Анатолія, відмовлявся вірити в те, що сталося...
Багато хто говорив тоді, що "Краяни" не відродяться. Але життя продовжувалося і музиканти завзято взялися за роботу, щоб довести, що гурт здатен тримати той рівень, на який його підняв Анатолій Пащенко.
У якості вокаліста до "Краян" запросили Костянтина Лавренка з Кременчука. Основну роботу з аранжування взяв на себе Валерій Соколик, який став музичним керівником гурту. Від А.Пащенка музикантам лишилася велика спадщина у вигляді нот, партитур, якими і належало розпорядитися послідовникам. У концертах "Краян" продовжували звучати пісні, за якими впізнавали улюблений гурт. У Полтаві "Краяни" були завжди бажаними на будь-яких концертах.
(Далі буде)