ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ АНСАМБЛІ СІМДЕСЯТИХ
ВІА "СИРЕНА"
Датою народження вокально- інструментального ансамблю «Сирена» вважається 2 листопада 1974 року. Після літнього сезону, коли у міському парку культури і відпочинку «Перемога» на танцмайданчику стало зимно, на репетиції нового музичного колективу прийшли молоді музиканти: ударник Вадим Івкін, саксофоністи Яків та Геннадій Готфріди, гітарист Леонід та клавішник Микола Кущі, гітарист Леонід Сержинський, басист Ігор Заболоцький. У березні 1975-го до них приєднався трубач Сергій Ракецький,а згодом і соліст-вокаліст Олександр Колесніченко.
На фото нижче (зліва направо): Геннадій Готфрід, Вадим Івкін, Сергій Сердобинський(конферанс’є), Олександр Колесніченко, Микола Кущ, Сергій Ракецький, Ігор Заболоцький, Леонід Кущ, Леонід Сержинський, Яків Готфрід.
Музичний керівник ВІА «Сирена» Вадим Івкін («Кадіс») намагався створити сучасний колектив із потужною «мідною групою» на зразок популярних американських гуртів, зокрема «Чікаго». Якщо згадати ВІА середини 70-х років, то саме такі склади набули найбільшої популярності і в СРСР («Пісняри», «Самоцвєти» та інші). У репертуарі тих років найперше місце мали займати пісні громадянського плану, а також про комсомол. Однак найбільше пісень було, звичайно, про кохання.
Адміністрація парку «Перемога» придбала деякі музичні інструменти та апаратуру, організовувала гастролі музикантам. Та вже у травні розпочинався новий танцювальний сезон і на головному танцмайданчику міста у парку «Перемога» зазвучав яскравий і потужний колектив «Сирена». Та й ще як зазвучав! Танцмайданчик, який і так не пустував у попередні сезони, почав збирати стільки охочих, що танці нагадували суцільну штовханину.
У місті на той час конкурентом був лише літній танцмайданчик міського будинку культури, але він поступався і розмірами, і відвідувачами. Та й репертуар оркестру п/к В.Нємерцева та ВІА «Оксамит», які грали в МБК був менш популярним.
Отож, ВІА «Сирена» гучно заявив про своє існування у місті і вже у найперших своїх конкурсах комсомольської пісні у Полтаві виборола перші місця, залишивши позаду ВІА «Інтервал» з обласного будинку художньої самодіяльності, ВІА «Оксамит» з МБК, ВІА стоматологічного інституту та ВІА «Поляни» з сільськогосподарського інституту. Наступні три роки саме ці колективи конкурували у Полтаві та області, де найбільш потужним у цьому плані був Кременчук.
Згодом гурт залишили Л.Кущ, О.Колесніченко та Л.Сержинський, а замість них прийшли Віталій Зайков, Віталій Бєздєльний та Сергій Сидюркін.
1976 року В.Івкін та І.Заболоцький поїхали з Полтави працювати у філармоніях інших міст, замість С.Сидюркіна до гурту прийшов скрипаль і гітарист Сергій Федоренко («Ференц»), а солістом ансамблю став Володимир Головін («Буля»). Сергій Ракецький сів за барабани, Віталій Зайков («Заяц») став басистом, а на трубі грав новий член колективу Іван Яровий.
(Далі буде)