МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ ПОЛТАВСЬКОЇ ЕСТРАДИ

ВІА "Фестиваль"

Перш, ніж розпочати розповідь про виникнення ансамблю «Фестиваль», слід згадати, що всі музиканти цього гурту називалися «Краянами» і працювали при Полтавській філармонії. Під час виступів у Москві в клубі залізничників 1977 року соліст «Краян» Марк Айзікович через свого московського приятеля – аранжувальника Дмитра Атовмяна – знайомиться з композитором Максимом Дунаєвським, який шукав музикантів для запису пісень до майбутнього фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Дунаєвського спеціально запросили на цей концерт, і йому сподобалося звучання ансамблю. Це більшою мірою відбулося завдяки наявності у музикантів сучасних інструментів: синтезатора Roland та Rhodes-піано, яке вони придбали напередодні у гастролюючого по СРСР угорського гурту «Іллеш».
«Краянам» пропонують співпрацю і вони погоджуються. Для студійної роботи обирають приміщення Полтавського обласного радіо, а запис музики робить Леонід Сорокін – звукорежисер цього закладу. Та виникає конфлікт у філармонії і музиканти стоять перед вибором – або займатися записом у студії, або виконувати план гастрольних поїздок, затверджених філармонією. Не знайшовши порозуміння, усі пишуть заяви про звільнення. Залишився лише Анатолій Пащенко, решта ж починає трудитися над фонограмами до фільму. У грудні 1977 року Марк Айзікович повіз записи чотирьох пісень на Одеську кіностудію, де їх схвалили. Попри деякі проблеми з Держкіно, музиканти завершили почату справу, заклавши фундамент своєї майбутньої популярності. Але потрібні були власні гастролі. Вперше після довгої перерви ансамбль без назви виходить на сцену 26 січня 1978 року в одному концерті з Володимиром Висоцьким.

Але вже за місяць з легкої руки Марка Айзіковича гурт отримує назву «Фестиваль» і у березні 1978 року стає штатним ансамблем Білгородської філармонії.
До його складу входять: гітарист Микола Лепський, саксофоніст Олег Шеременко, соліст і художній керівник Марк Айзікович, ударник Валентин Приходько, клавішник Дмитро Магазанік, басист Олександр Сіренко, кларнетист Віталій Зайков, гітарист Микола Явір. Амплуа музикантів умовне, бо усі вони – мультиінструменталісти.

Влітку до гурту у якості соліста приєднується полтавець Сергій Малюта, а Микола Лепський переходить до «Червоної рути». Про вокально-інструментальний ансамбль «Фестиваль» на той час ще ніхто не знав, тому потрібно було заявити про себе на всесоюзних конкурсах. Однак перший свій конкурс радянської пісні в Сочі 1978 року «Фестиваль» провалив. Наприкінці року В.Зайкова мобілізують до Радянської Армії.
Час ішов і гастролі спільно з відомими виконавцями – Олександром Градським, ВІА «Цветы» – не додавали слави колективу, але музиканти плідно працювали на ниві кінематографу над піснями композитора Максима Дунаєвського до мультфільмів «Летючий корабель» та «Піф-паф, ой-ой-ой!», музичного телефільму «Ах, водевіль, водевіль!», художнім фільмом «Іподром». Цого року «Фестиваль» поповнився ще одним талановитим музикантом і композитором Павлом Богушем. Аж ось 25 грудня 1979 року відбувається телепрем’єра фільму «Д’Артаньян і три мушкетери» і про ансамбль почали говорити.
Наступний період для «Фестивалю» – сходження на вершину популярності. Гастролі 1980 року разом з Іриною Понаровською, успіх у сочинському конкурсі (ІІ місце), концерти на Олімпійських Іграх у Москві, прихід до гурту відомого композитора і виконавця Костянтина Нікольського – ось ці складові. Цього ж року створені саундтреки до фільмів «Операція «Південний грім» та «Якби я був начальником». У гастролях колективу беруть участь також і артисти радянської естради і кіно: Михайло Боярський, Микола Караченцов, Павло Сміян, Оля і Жанна Рождественські, Людмила Ларіна.
1981 року музиканти на Всесоюзній фірмі грамплатівок «Мелодія» записали свій перший міньон з піснями композитора Оскара Фельцмана на слова Наума Олєва: «Песочные часы», «Снова» і «Сон». Записана і музика до фільмів «Карнавал», «Сім щасливих нот», «Куди він подінеться», «Проданий сміх». В двох останніх фільмах учасники ансамблю взяли участь у зйомках, а Марк Айзікович зіграв невелику роль.
Кадри з фільму «Проданий сміх»:


Фрагмент фільму «Куди він подінеться»:

У концертах «Фестивалю» звучать пісні К.Нікольського: «Зеркало мира», «Не грусти», «Музыкант», «Ночная птица», «Один взгляд назад», «Мой друг художник и поэт», «До свиданья, милый друг»; П Богуша: «Деньги», «Так было, так будет»; Д.Даніна: «Возле дома», «Не судьба», «Рафаэль» та багато інших.
На фото зліва направо: Сергій Малюта, Павло Богуш, Олег Шеременко, Марк Айзікович, Валентин Приходько, Дмитро Данін, Олександр Сіренко, Віталій Зайков, Микола Явір.

1982 року «Фестиваль» змінює «прописку» і стає ансамблем Амурської філармонії(м.Благовєщенськ). Гурт залишають С.Малюта, О.Сіренко та М.Явір(1983-го повернувся знов). Тепер «Фестиваль» – частий гість БАМу, концертних залів Сибіру та Далекого Сходу, але студійна робота проходить вдома – у рідній Полтаві. Цього ж року фірма «Мелодія» випускає черговий міньон з піснями до фільму «Карнавал»: «Позвони мне, позвони» у виконанні Ірини Муравйової та «Спасибо, жизнь», яку співала Жанна Рождественська. У 1983 році ансамбль і артист Микола Караченцов беруть участь у запису пісень М.Дунаєвського до телем’юзиклу «Трест, який лопнув»: «Три кита», «Вакханалия азарта», «Суть джентельмена», «Сними наручники, шериф», «Любовь – наш господин» та інших. В цей час ВІА «Фестиваль» працює над музикою до кінофільму «Зелений фургон», де прозвучали пісні «20-й год» і «Где ты, июль?» у виконанні головного героя фільму артиста Дмитра Харатьяна. А на «Мелодії» виходить міньон «Фестивалю» з піснями М.Дунаєвського у виконанні М.Боярського: «Городские цветы», «Все пройдет» і «Сивка-Бурка», а також міньон з піснями: «Листья жгут», виконана Марком Айзіковичем, «Темнеет пепел», «Любить» у виконанні Миколи Явіра та «Сивка-Бурка»у виконанні Михайла Боярського.Концертна програма в цей час робилася на виступ авторів-виконавців Павла Богуша і Костянтина Нікольського.

Між перервами в гастрольному турі музиканти на студії у Полтаві пишуть 16 пісень(5 пісень не увійшли до фільму) київського композитора Володимира Бистрякова до українського телесеріалу «Останній доказ королів», які співав Валерій Лєонтьєв. А ще – пісні цього ж композитора до мультфільму «Острів скарбів» та музику композитора Тетяни Островської до кінофільму «Пригоди Петрова і Васєчкіна звичайні і неймовірні». 1984 року була створена концертна програма «Старый сундук», яка включала пісні 30-х – 50-х років ХХ століття і користувалася великою популярністю серед глядачів.



«Фестиваль» успішно концертує на Іграх доброї волі у Москві. А 1985 року вони – учасники і лауреати міжнародного фестивалю молоді. На фірмі ж «Мелодія» була записана ще одна пісня М.Дунаєвського під супровід ВІА «Фестиваль» - «Кленовый лист», яку виконав Микола Караченцов.
Та епоха вокально- інструментальних ансамблів минає, на естраді з’являється інше покоління музикантів, інші пісні, інші ритми. В кінці 1986 року гурт залишають більшість музикантів. Марк Айзікович, рятуючи «Фестиваль» від розвалу, запрошує до його складу інший полтавський колектив – рок-групу «Угол зрения», що на той час працювала у московському вар’єте ресторану «Ізмайлово». Був створений такий собі симбіоз двох жанрів – року і ретро – під назвою «Угол зрения» в програмі «Фестиваль», який проіснував до 1990 року, коли Марк виїхав на постійне проживання до Берліну.
Тоді, в кінці вісімдесятих, музикантами були створені перші відеокліпи на пісні: «Туалетный работник», «Интердевочка», «Я бросил курить» і «Попробуй, дай мне совет».

Кліп «Туалетный работник»


Отож, ВІА «Фестиваль» спільно з Максимом Дунаєвським, сином знаменитого батька Ісаака, який народився на Полтавщині, залишили по собі вагомий багаж у музичній естрадній культурі та вітчизняному кінематографі.